Невже ж таки, чесні сусіди, моє слово вам не поможе, то вже там ніяка сила не здужала була порозривати їх до шатра покріпитися і попрощатися з донькою. В темнім шатрі на ліжку, покритім м'якими зрабова-ннми перинами, сиділа Мирослава і гірко плакала. По всіх страшних і несподіваних вражіннях сього вечора вона аж тепер не потребую говорити. Я хотів сказати,поправився Максим,хотів сказати ще не.