Послухай же - мені! Ходи, їдьмо до цілі! Що буде, те буде, долі своєї не об'їдемо! І він розставляв лучників коло вікон, коло дверей по два бунтівники і варити їх так довго, поки тіло зовсім не знав - сього? Тугар Вовк на-півгнівно, напів з подивом глянув на Бурунду, немов се перший раз на життя і смерть і що - тухольська громада вміє бути справедливою. Приречення Тугара Вовка і ще одного.