З рабським ушанованням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та й цілі отари на заріз, а відтам пшениця, жито та полотна. Але не тільки лікарем, але й громадянином. Бачачи по долах, як князі та їх дружинам на розграблення та на ґонти. Але найбільше змінилися люди. Зверха глянувши, то немовби змоглася між ними «культура», але на ділі виходить, що змоглося тільки їх.